Середа, 18.09.2019, 11:18
Вітаю Вас Гість | RSS

Cайт  Голобородьківського  НВК

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт

Всього відповідей: 37
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Історія села

СЕЛИЩЕ ГОЛОБОРОДЬКіВСЬКЕ

1.    Назва населеного пункту.

Голобородьківській сільській раді підпорядковані 3 селища: Голобородьківське, Михайлівське та Тагамлицьке.

2.    Власного герба сільська рада не має.

3.    Географічне розміщення

Селище Голобородьківське є центром Голобородьківської сільської ради. Розташоване воно на правому березі річки Орчик.  Відстань від райцентру  5 кілометрів, а від залізничної станції Карлівка 6 кілометрів.

4.    Площа населеного пункту

Площа населених пунктів становить
с. Голобородьківське –  105  га.
с. Михайлівське – 82 га
с. Тагамлицьке – 98 га.
На території Голобородьківської сільської ради 6071,6 га землі, з них:  
•    сільськогосподарських угідь  5470,8457 га;
•    здано в оренду 4505,5756 га
 
5.    Кількість населення

с. Голобородьківське – 623 чол.
с. Михайлівське – 348 чол.
с. Тагамлицьке – 376 чол.

6.    Кількість дворів

Налічується  538  домогосподарств.

7.    Історична довідка населеного пункту.

Сучасна назва селища існує з 1923 року. Селище було названо на честь революціонера Голобородька, який приїхав розбудовувати наше село та був закатований ворогами. На той час проживало 662 жителі.
В зв'язку з завершенням в 1905 році будівництва та введення до ладу Карлівського цукрового заводу для забезпечення його сировиною, на правій стороні степової балки під назвою «Ковтунова» було створено нове, так зване Дубинівське управительство Карлівського маєтку (дехто з дослідників приводить, вірогідно, не офіційну назву - хутір Дубинівка). Не виключено, що саме на цьому місці в той період вже існувало невелике поселення, яке в матеріалах перепису 1900 р. згадуться як хутір «Ковтуново».
Хутір Дубинівка входив до складу Тагамлицького, а пізніше Дубинівського управительства, одного з 13 самостійних управительств Карлівської економії княгині Олени Павлівни.

    Наприкінці дев’ятнадцятого століття - на початку 20 століття Дубинівка належала нащадкам княгині Олени Павлівни. З 1902 року у селищі почалися заворушення.    
    За переписом 1910 року у Дубинівці Тагамлицької волості Костянтиноградського повіту нараховувалося 21 двір, 256 жителів та 3477 земельних угідь.
    Радянську владу в селищі встановлено в січні 1918 року. У двадцятих роках було організовано радгосп, що відносився до Карлівської Жовтневої  цукроварні. З березня 1923 року Дубинівка входила до складу Карлівського району Красноградського округу , а з 1925 року  - Полтавського округу. З кінця 1923 року  Дубинівка стала Голобородьківським маєтком Жовтневої цукроварні. Свою назву - «Голобородьківське» поселення отримало на честь голови профспілки цукрового заводу В.Д.Голобородька, який за офіційною версією, був нібито вбитий петлюрівцями в 1918 році.
    За переписом в 1926 році у Голобородьківському налічувалося 62 двори та 110 жителів.
    У період німецько-фашистської окупації (21.09.1941 – 20.09.1943) гітлерівці зруйнували будівлі господарства. Саме в цей період було зруйновано (підірвано) цегляний завод, що знаходився у Голобородьківському. Зараз залишилися  лише котловани від будівель, які поросли травою та деревами.
    В повоєнні роки на території селища діяла хлібопекарня, була своя воловня та кінне господарство. До 1980 років XX ст. працювала сільська електростанція (нині приміщення сільської ради). До 1982 року селище відносилось до Карлівської міської ради, а в 1982 році було відкрито Голобородьківську сільську раду, яка об’єднала 3 селища: Голобородьківське, Михайлівське та Тагамлицьке.
    Радгосп ім. Голобородька, який об’єднував ці селища, займався вирощуванням зернових та технічних культур. Основною спеціалізацією було вирощення цукрових буряків.
    1 січня 1936 року відкрилася Голобородьківська школа. Першим учителем був Трохим Артемович Мізін. Йому на зміну прийшла Марія Іванівна Семеренко. Із учнів залишилися працювати Євдокія Іванівна Лівшиць.
    В 1949 році школа стала семирічкою, а з 1969 р. – восьмирічкою.  Приміщення школи добудували в 1960 році. Спочатку було два класи, а потім в 1969 році прибудували ще два класи.
    В 1971 році приміщення старого клубу, зайняли повністю під школу. Прибудували вхід з іншого боку.
Перший випускний клас у 1952 році – 52 учні.
Перший вожатий – Микола  Кузьмич Мороз.
Перші медалісти: О. Клус, П. Пономаренко, М. Слуцький,  Д. Дора, Н. Капустян.
У школі було дві зміни:
І – 1-4 класи, 2-5 класи;
ІІ – всі інші.
Заняття другої зміни закінчувалися о 22 годині.
Часто проводилися екскурсії, подорожі. Вперше поїхали в Крим в 1961 році. Їздили автобусом, по дорозі заїхали на Каховське море, в «Асканію Нову». В Криму були 4 рази. В Ялті відвідали музей Чехова, в Севастополі – великий акваріум.

    Їздили в Волгоград. Пробули там 5 днів.
Пішки обійшли весь Карлівський район. Ночували в палатках, їсти варили на вогнищі.
    Були в Одесі. Одного разу «Піонерклуб», керівник Віра Михайлівна Пушкар, пішли пішки в Карпати, а назад поверталися поїздом.
    За традицією, на екскурсію кожного року їздили учні 7-8класів.
Проводились олімпіади танців, пісні, спорту, туризму. Був спортивний гурток, який відвідували 75 учнів. Проводилися змагання з плавання.
    До 1989 р. школа була восьмирічною. У 1989 році було відкрите нове приміщення Голобородьківської середньої школи, яка згодом стала Голобородьківською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів. 
    У 1997 році у селищі Голобородьківському було відкрито олійницю, млин, круподерку та цех по виготовленню згущеного молока, продукція яких була знана  в районі.

8.    Видатні земляки

    Село… Багате, щасливе, уквітчане… Чи було б воно таким, коли б не праця славних жінок трудівниць?
    Селище Голобородьківське прославилося трудовими звершеннями Героя Соціалістичної Праці Щербини Горпини Сергіївни (дівоче прізвище – Маренич).
    Щербина Г.С. народилася 10 червня 1913 року в с. Царичанка Дніпропетровської області.
    Вона була восьмою дитиною в сім'ї  і через тяжке матеріальне становище закінчила тільки два класи церковно-приходської школи, і вже в 13 років змушена  була виїхати на сезонні роботи в с. Тагамлицьке Карлівського району Полтавської області. Спочатку носила воду на прополці цукрових буряків, а вже коли підросла працювала полільницею в радгоспі імені Голобородька. Працювала з 1943 року, вийшла заміж, виростила чотирьох дітей.
    Всю війну Горпина  Сергіївна працювала ланковою радгоспу, за що була нагороджена медаллю «За доблесный труд»
    В 1948 році за високі показники по вирощенню сільськогосподарських культур, а саме 33 центнери з гектара озимої пшениці, їй було присвоєно високе звання Героя Соціалістичної Праці з врученням Ордена Леніна і Золотої Зірки «Серп і Молот», Горпина Сергіївна неодноразово обиралась депутатом рад.
    Але тяжка праця дала про себе знати, вона померла 7 вересня 1986 року.
Колесник О.А., 1950 р.н. – кіноартист Київської кіностудії ім. Довженка, директор офтальмологічного центру.
    Добридень Надія Віталіївна, 19.05.1961 року народження – солістка хору                ім. Г.Вірьовки, заслужена артистка України.
   
9.    Сучасність населеного пункту.

    На даний час на території Голобородьківської сільської ради проживає 1347 жителів і налічується 538 домогосподарств. На території сільської ради розміщено 7 магазинів (с. Голобородьківське 5, с. Михайлівське – 1,                                с. Тагамлицьке – 1), 2 кафе ( с. Голобородьківське – 1, с. Тагамлицьке – 1), діє відділ зв’язку в с. Голобородьківське. В с. Голобородьківському знаходиться загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів, в якій навчаються діти  з трьох відділків.

    На даний час на території Голобородьківської сільської ради діють підприємства ТОВ «МДМ» та ПП «Агромаш», 3 фермерські підприємства «Урожай», «Деметра», «Степ».
    У 2002 році було відкрито Голобородьківське госпрозрахункове комунальне підприємство, яке займається забезпеченням населення  с. Голобородьківського та с. Тагамлицького водою.
    В с. Голобородьківському діє сільська бібліотека.
    У 1992 році учнями Голобородьківської загальноосвітньої школи було виявлено джерело, вода з якого має цілющі якості. За допомогою вчителів та учнів школи джерело було розкопано, очищено від мулу. За допомогою сільської ради та правління ВАТ ім. Голобородька було встановлено дерев’яний зруб та дощатий місток, що забезпечило зручність користування цілющою водою. Зараз діти опікуються цим цілющим джерелом. Багато людей приїздить до Голобородьківського, щоб набрати води.





Годинник

Календар
«  Вересень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Погода
Пошук
Банер

Банер
Банер
Банер
Банер